Державні соціальні стандарти та гарантії

Державні соціальні стандарти — це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму. Соціальні норми і нормативи - показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами. Нормативи витрат (фінансування) — показники поточних і капітальних витрат з бюджетів усіх рівнів на забезпечення задоволення потреб на рівні, не нижчому від державних соціальних стандартів і нормативів.
Метою встановлення державних соціальних стандартів і нормативів є:
1) визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, передбаче¬них Конституцією України;
2) визначення пріоритетів держав¬ної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсів для їх реалізації;
3) визначення та обґрунтування розмірів видатків бюджетних коштів і коштів соціальних фондів на соціальний захист і забезпечення населення та утримання соціальної сфе¬ри. Державні соціальні стандарти обов'язково враховуються при розробці програм економічного і соціального розвитку.
Класифікація соціальних нормативів здійснюється за харак¬тером задоволення соціальних потреб та за рівнем задоволення цих потреб. За першим критерієм виділяють:
1) нормативи споживання — розміри споживання в натуральному вираженні за певний проміжок часу (за рік, місяць, день) продуктів хар¬чування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг;
2) нормативи забезпечення — визначена кількість наявних в особистому споживанні предметів довгостро¬кового користування, а також забезпечення певної території мережею закладів охорони здоров'я, освіти, підприємств, уста¬нов, організацій соціально-культурного, побутового, транс¬портного обслуговування та житлово-комунальних послуг;
3) нор¬мативи доходу — розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який гарантує їм достатній рівень задоволення потреб, що обчислюється на основі визначення вартісної величини на¬бору нормативів споживання та забезпечення.
За другим кри¬терієм соціальні нормативи поділяються:
1) на нормативи ра¬ціонального споживання — рівень, що гарантує оптимальне за¬доволення потреб;
2) нормативи мінімального споживання — соціально прийнятний рівень споживання продуктів харчуван¬ня, непродовольчих товарів та послуг з огляду на соціальні або фізіологічні потреби;
3) статистичні нормативи — нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживан¬ня або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп.
Державні соціальні стандарти і нормативи, як правило, фор¬муються, встановлюються і затверджуються в порядку, визна¬ченому Кабінетом Міністрів України за участю та погоджен¬ням з іншими сторонами соціального партнерства.
За сферою застосування розрізняються такі види державних соціальних стандартів і нормативів:
державні соціальні стандарти у сфері доходів населення (для визначення розмірів державних соціальних гарантій у сфері оплати праці, виплат за обов'язковим державним соціаль¬ним страхуванням, права на отримання інших видів соціаль¬них виплат і державної соціальної допомоги та їхніх розмірів, а також визначення пріоритетності напрямів державної со¬ціальної політики);
державні соціальні нормативи у сфері надання соціальних послуг (для визначення розмірів державних гарантій со¬ціальної підтримки осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах);
державні соціальні нормативи у сфері житлово-комуналь¬ного обслуговування (для визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалі¬зацію конституційного права громадянина на житло);
державні соціальні нормативи у сфері транспортного об¬слуговування та зв'язку (норми забезпечення транспортом загального користування, показники якості транс¬портного обслуговування і норми забезпечення населення послу¬гами зв'язку);
державні соціальні стандарти у сфері охорони здоров’я (перелік та обсяг гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, нормативи надання медичної допомоги, показники якості надання медичної допомоги, нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та іншими спеціальними засобами, нормативи забезпечення стаціонарною медичною допомогою, нормативи забезпечення медикаментами державних і комунальних закладів охорони здоров'я, нормативи санаторно-курортного забезпечення, нормативи забезпечення харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров'я);
державні соціальні нормативи у сфері забезпечення на¬вчальними закладами (перелік та обсяг послуг, що надаються державними і комунальними закладами дошкі¬льної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої осві¬ти, нормативи граничного наповнення класів, груп та спів¬відношення вихованців, учнів, студентів і педагогічних праців¬ників у навчальних закладах, норми матеріального забезпе¬чення навчальних закладів та додаткових видів соціального і матеріального забезпечення учнів);
державні соціальні нормативи у сфері обслуговування закладами культури (перелік та обсяг безоплат¬них послуг, які надаються населенню закладами, підприємства¬ми, організаціями та установами культури, показники якості надання населенню послуг закладами, підприємствами, організаціями та установами культури, нормативи забезпечення населення закладами, підприємствами, організаціями та уста¬новами культури);
державні соціальні нормативи у сфері обслуговування закладами фізичної культури та спорту (перелік та обсяг безоплатних послуг, які надаються населенню закла¬дами фізичної культури, спорту, а також дитячо-юнацькими спортивними школами, нормативи забезпечення населення закладами фізичної культури та спорту);
державні соціальні нормативи у сфері побутового обслу¬говування, торгівлі та громадського харчування (нормативи забезпечення населення побутовими послугами, показники якості надання побутових послуг; нормативи забезпечення торговельною площею та місцями у закладах гро¬мадського харчування; показники якості та безпеки товарів і послуг підприємств громадського харчування.