Skip to main content

КОЛИ ПРАЦІВНИКА МОЖНА ВІДСТОРОНИТИ ВІД ВИКОНАННЯ ТРУДОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ?

Відсторонення від роботи не є дисциплінарним стягненням

Відповідно до ст. 46 Кодексу законів про працю, роботодавець може відсторонити працівника від роботи у разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

- відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів;

- відмови від навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи є одним із випадків призупинення трудових відносин, яке полягає в тимчасовому увільненні:

- працівника від обов'язку виконувати роботу за трудовим договором;

- роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Таке тимчасове увільнення працівника є не дисциплінарним стягненням, а особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення або попередження негативних наслідків. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

При прийнятті рішення про відсторонення працівника від роботи роботодавцю потрібно врахувати:

- правову підставу для цього;

- наслідки для інших осіб;

- законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці,

- строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному для усунення його причин.

Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівника потрібно ознайомити під підпис. В наказі вказуються підстави та строки відсторонення. Працівник має право бути допущеним до роботи після усунення підстав, з якими пов'язувалося відсторонення, або закінчення визначеного строку.

Відповідно до ст. 9 Закону «Про відпустки» період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. Період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати до страхового стажу не зараховується.

Зазначимо, що відповідно до постанови ВСУ від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що роботодавець без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати зарплати, то йому потрібно буде виплатити середню зарплату за час вимушеного прогулу.

А.М. Івашина
Головний фахівець апарату ЦР Укрнафтогазпрофспілки
За даними https://ligazakon.net/