Skip to main content

РОБОТОДАВЕЦЬ НЕ МОЖЕ ЗМЕНШИТИ ВСТАНОВЛЕНИЙ МІНІМАЛЬНИЙ ЧАС ВІДПОЧИНКУ ПРАЦІВНИКА: ВЕРХОВНИЙ СУД

Верховний Суд роз’яснив, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку працівника повинна бути не менш як сорок дві години


Суть справи: Держпраці провела інспекційне відвідування підприємства з питань оформлення трудових відносин, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці.

За результатами перевірки виявлено, що на підприємстві:

- не встановлено рівномірного чергування працівників у змінах;

- при складанні графіків роботи не дотримано вимог щодо переходу з однієї зміни в іншу через кожний робочий тиждень;

- працівникам вихідний день протягом тижня не надається (працюють сім днів і більше);

- вихідні дні надаються хаотично (через 1 день роботи, 2,5,7).

Колегія суддів Адміністративного суду зазначила, що мінімальна тривалість щотижневого відпочинку визначена в КЗпП.

Відповідно до ст. 70 КЗпП, тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години.

Верховний Суд роз'яснив, що при підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (ч. 1 ст. 59 КЗпП), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години (ст. 70 КЗпП).

Суд вказав, що використання підсумованого обліку робочого часу не звільняє роботодавця від дотримання вимог статей 59 і 70 КЗпП.

ВС зазначив, що мінімальний час відпочинку встановлюється законом і може бути збільшений, але не зменшений, саме в цьому й полягає конституційне право громадян на відпочинок.

Відповідну постанову по справі № 400/296/19 ВС прийняв 23.10.2019.

А.М. Івашина

Головний фахівець апарату ЦР Укрнафтогазпрофспілки

За матеріалами https://ligazakon.net/