При звільненні працівника, в деяких випадках він має право на отримання вихідної допомоги, розмір якої визначається КЗпП

Відповідно до ст. 44 КЗпП, в разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця йому виплачується вихідна допомога.

Розмір вихідної допомоги може залежати від колективного чи трудового договору, але бути не меншим, ніж це передбачено законодавством. Так, звільненим особам виплачується вихідна допомога в таких розмірах:

- через зміну в організації виробництва, або з причини недостатньої кваліфікації, або через відмову працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, працівникові виплачується вихідна допомога розміром не менше середнього місячного заробітку.

- у розмірі двох мінімальних заробітних плат в разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст.36 КЗпП)

- не менше тримісячного середнього заробітку в разі звільнення працівника внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. 38, 39 КЗпП)

- не менше ніж шестимісячний середній заробіток - у разі припинення трудового договору з посадовою особу через порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених ст. 166¹⁰, 166¹², 188⁴⁴ КпАП.

Виплата вихідної допомоги проводиться разом з усіма іншими сумами, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, в день звільнення (ст. 116 КЗпП).

А.М. Івашина
Головний фахівець апарату ЦР Укрнафтогазпрофспілки

За матеріалами https://ligazakon.net/