Skip to main content

Львівська обласна Рада профспілки - Історія

Львівська обласна рада профспілки працівників нафтогазпрому.
Утворення профспілкових організацій в нафтовій та газовій промисловості на Львівщині розпочалось з 1939 року після приєднання Західної України до Української РСР.
В 1950 році в Бориславському районі видобуто 290 тис. тонн, тобто 60% загального видобутку нафти в Україні, а в 1968 році на Львівщині видобуто 548,4 тис. тонн, нафти, 760 млн. м3 газу. 2000 році -113 тис. тонн, нафти і 58,2 млн. м3 газу. В 1999 році, в зв’язку зі зміною структури управління газовою промисловістю, також необхідністю подальшого розвитку і нарощування видобутку газу, на Львівщині створено газопромислове управління «Львівгазвидобування». Для ведення будівництва нових об'єктів нафтогазпрому в 1958 році на базі окремих будівельних організацій створено трест «Укрзахіднафтогазбуд», - зараз - Закрите акціонерне товариство - фірма «Нафтогазбуд», яке споруджувало унікальні нафтові газопроводи, велетенські газосховища, компресорні та перекачувальні станції, об’єкти житлового і промислового призначення. В Бориславі було створено ремонтно-монтажне управління (50-ті роки), зараз   ВАТ «Бориславреммонтаж».
З 1945 року для підготовки спеціалістів галузі розпочав свою роботу Дрогобицький нафтогазовий технікум, із стін якого вийшло більше 16 тисяч кваліфікованих спеціалістів. Для підготовки кадрів будівельників в 1946 році створюється середнє технічне училище, яке випустило 19 тисяч висококваліфікованих робітників різних будівельних спеціальностей.
Для проектування об'єктів та обладнання створюються профільні проектні організації (нині ВАТ «УкрНП» та АТ «Проектно-виробниче підприємство «Енергія»).
На базі старих підприємств розвиваються Львівські заводи газової апаратури та експериментально-механічний завод, ВАТ «Дрогобицький експериментально-механічний завод», ВАТ «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод», які випускають обладнання для підприємств нафтогазпрому. В 1959 році розпочато будівництво об’єктів нафтогазопроводу «Дружба», який забезпечував транспортування та продаж нафти.
Розвиток промисловості в області супроводжувався організацією об’єднань працівників для захисту прав. Історія нафтогазовидобутку на Заході України насичена боротьбою трудящих за свої права. Про це писав класик української літератури, наш земляк І.Я. Франко в повістях «Борислав сміється» та «Боа конструктор». Зокрема, для захисту своїх земель та прав, власники Борислава створили так звану «Гміну християнську», яка проіснувала до 1939 року.
До війни в Бориславі було декілька профспілок, які вирішували питання побудови житла, спортивних споруд, культурного центру.
Історія профспілки працівників нафтової і газової промисловості на Львівщині розпочалася з 1944 року, коли в Бориславі відновило роботу об'єднання «Укрнафта» і після переводу якого в Дрогобич (1950 р.). в місті було організовано трест «Бориславнафта», пізніше реорганізований в нафтогазовидобувне управління «Бориславнафтогаз ».
З 1944 року в Бориславі працювала контора буріння, реорганізована в 1970 році в Бориславське управління бурових робіт, відновив свою роботу трест «Укрозокерит», пізніше реорганізований в Бориславське рудоуправління. З розширенням пошуково-розвідувальних робіт та експлуатаційного буріння в 1966 році була заснована Прикарпатська експедиція глибокого буріння (зараз Стрийське відділення бурових робіт ДК «Укргазвидобування»), а в 1980 році – відділення технологічного транспорту і спецтехніки.
З утворенням вищеназваних підприємств та інших структур нафтогазовидобутку в м. Бориславі, тодішньої Дрогобицької області, було створено обласний комітет профспілки та профспілкові комітети підприємств. Згідно з рішенням ВЦРПС 12 травня 1977 року створено Львівський обком профспілки працівників нафтової і газової промисловості, який увійшов як структурна одиниця у Всеукраїнську профспілкову організацію нафтової і газової промисловості, яку очолювали з 1977 по 1983 р.р. п. В.Кіцун, з 1983 по 1990 р.р. п. В. Градюк, з 1990 по 2009 р.р. О. Попел, з 2009 року по теперішній час п. В.Дмитришин. В 1977 році обком профспілки нафтогазпрому об'єднував 26880 членів профспілки в 112 профспілкових організаціях.
В 1995 році обком перейменована на Львівську обласну Раду профспілки працівників нафтової і газової промисловості, яка є складовою частиною Центральної Ради профспілки працівників нафтової і газової промисловості України та входить в об’єднання профспілок Львівщини
Зараз в підпорядкуванні обласної Ради профспілки працівників нафтової і газової промисловості входять 58 профспілкових організацій підприємств з кількістю членів профспілки – 14777 чоловік. Об’єднання профспілок в обласну Раду профспілки дозволяє координувати їх дії з питань захисту прав та інтересів трудящих, конкретне спілкування з роботодавцями з питань колективних договорів, Галузевої та Регіональних Угод, сприяє розвитку художньої самодіяльності, фізичної культури та спорту, охорони праці та медобслуговування, оздоровлення працівників та їх сімей, будівництву об'єктів житла та соціального призначення, дальшого розвитку будівництва. Обласна Рада зуміла разом з профкомами підприємств, коли багато місяців не виплачувалась заробітна плата, організовувати трудові колективи на участь в трудовому конфлікті з дочірніми підприємствами, пікетування Верховної Ради та Ради Міністрів України, в попереджувальному страйку.
На засіданнях ради, її Президії, профкомах первинних організацій ввійшло регулярне проведення та обговорення питань, які стосуються життя трудових колективів.
Зокрема регулярно обговорюються питання своєчасної виплати та збільшення заробітної плати, охорони праці, літнього відпочинку, проведення конкурсів-оглядів, навчання профспілкового активу, культурно-масової, спортивно-масової роботи оздоровлення та інше.
Вже більш 30 років профспілка працівників нафтової та газової промисловості Львівщини стоїть на сторожі соціального захисту працівників та пенсіонерів галузі, разом з керівниками підприємств і організацій в складних умовах сьогодення вирішує питання будівництва житла і соціально-побутових об'єктів, оздоровлення і відпочинку працівників, та найголовніше - вчасної виплати заробітної плати та пільг і компенсацій, закладених в колективних договорах — своєрідній галузевій конституції.